гуркотнява
ГУРКО́ТНЯВА, и, ж., розм. Те саме, що гуркотня́.
Міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохкотіння, метушня — все лишилось десь за мною (Вас., II, 1959, 324);
Почалася вже добре знайома гуркотнява артилерійської дуелі (Собко, Шлях.., 1948, 155).
Словник української мови (СУМ-11)