Словник української мови в 11 томах

гуртківщина

ГУРТКІВЩИ́НА, и, ж. Відстоювання обмежених інтересів гуртка (у 2 знач.); роздрібненість, відсутність єдності в діяльності якого-небудь колективу через відокремленість гуртків.

Вважаючи цілком правильною постанову ЦК РКП про художню літературу, необхідно в галузі її розвитку на Україні всіляко прагнути звільнити літераторів та їх організації від тенденції вузької гуртківщини, з метою прилучення їх до широкої культурної революційної творчості (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 309).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гуртківщина — гуртківщи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гуртківщина — -и, ж. Обстоювання обмежених інтересів гуртка (у 2 знач.); роздрібненість, відсутність єдності в діяльності якого-небудь колективу через відокремленість гуртків.  Великий тлумачний словник сучасної мови