гусарський
ГУСА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гуса́р.
Через півроку оддали другу дочку — за старого гусарського полковника (Мирний, II, 1954, 100);
Ще й не розвиднілося як слід, а вже Мюрат кинув на позиції росіян гусарські полки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 111).
Словник української мови (СУМ-11)