гусачок

ГУСАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гуса́к.

[Гусак:] Я безщасний гусачок, Не виплодив діточок — Хворів літечко (Кроп., IV, 1959, 133).

Значення в інших словниках

1. гусачок — гусачо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гусачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до гусак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гусачок — Гусачок, -чка м. ум. отъ гусли.  Словник української мови Грінченка