гусачок

гусачо́к

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. гусачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до гусак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гусачок — ГУСАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гуса́к. [Гусак:] Я безщасний гусачок, Не виплодив діточок — Хворів літечко (Кроп., IV, 1959, 133).  Словник української мови в 11 томах
3. гусачок — Гусачок, -чка м. ум. отъ гусли.  Словник української мови Грінченка