гусачок

гусачо́к

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до гусак.

Значення в інших словниках

1. гусачок — гусачо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гусачок — ГУСАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гуса́к. [Гусак:] Я безщасний гусачок, Не виплодив діточок — Хворів літечко (Кроп., IV, 1959, 133).  Словник української мови в 11 томах
3. гусачок — Гусачок, -чка м. ум. отъ гусли.  Словник української мови Грінченка