гуслі
ГУ́СЛІ, сел, мн. Старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент.
Писані джерела відзначають існування у східних слов’ян струнного музичного інструмента — гусел (Історія УРСР, I, 1953, 36);
Мати грала на скрипці, на флейті, на гітарі, на гуслях і на фортепіано (Збірник про Кропивницького, 1955, 11).
Словник української мови (СУМ-11)