гусник

ГУСНИ́К, а́, ч., розм. Приміщення для гусей.

Петро відчинив ворота, і гуси, похитуючись, попрямували до гусника (Юхвід, Оля, 1959, 156).

Значення в інших словниках

1. гусник — гусни́к іменник чоловічого роду приміщення для гусей розм.  Орфографічний словник української мови
2. гусник — -а, ч., розм. Приміщення для гусей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гусник — Гусник, -ка м. Гусятня, гусиный хлѣвъ.  Словник української мови Грінченка