гусник —
гусни́к іменник чоловічого роду приміщення для гусей розм.
Орфографічний словник української мови
гусник —
-а, ч., розм. Приміщення для гусей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гусник —
ГУСНИ́К, а́, ч., розм. Приміщення для гусей. Петро відчинив ворота, і гуси, похитуючись, попрямували до гусника (Юхвід, Оля, 1959, 156).
Словник української мови в 11 томах