гусник

гусни́к

-а, ч., розм.

Приміщення для гусей.

Значення в інших словниках

1. гусник — гусни́к іменник чоловічого роду приміщення для гусей розм.  Орфографічний словник української мови
2. гусник — ГУСНИ́К, а́, ч., розм. Приміщення для гусей. Петро відчинив ворота, і гуси, похитуючись, попрямували до гусника (Юхвід, Оля, 1959, 156).  Словник української мови в 11 томах
3. гусник — Гусник, -ка м. Гусятня, гусиный хлѣвъ.  Словник української мови Грінченка