Орфографічний словник української мови

гусник

гусни́к

іменник чоловічого роду

приміщення для гусей

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гусник — -а, ч., розм. Приміщення для гусей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гусник — ГУСНИ́К, а́, ч., розм. Приміщення для гусей. Петро відчинив ворота, і гуси, похитуючись, попрямували до гусника (Юхвід, Оля, 1959, 156).  Словник української мови в 11 томах
  3. гусник — Гусник, -ка м. Гусятня, гусиный хлѣвъ.  Словник української мови Грінченка