гусятник
ГУСЯ́ТНИК, а, ч.
1. Приміщення, пташник для гусей.
Крім гусятника для основного стада, на фермі повинні бути приміщення для вирощування молодняка (Птахівн., 1955, 286).
2. Пастух гусей.
Гусятник-хлопець заганяв Од берега Гусей додому (Гл., Вибр., 1957, 129).
3. Те саме, що гусівни́к.
Словник української мови (СУМ-11)