гусятниця

ГУСЯ́ТНИЦЯ, і, ж.

1. Жінка, що розводить і доглядає гусей.

Роменських гусей успішно розводять і в колгоспі імені Шевченка.., де гусятницею працює Катерина (Колг. Укр., 6, 1958, 29).

2. Довгаста посудина з покришкою для засмажування гусей, качок і іншої великої птиці, а також поросят.

Опішняни, крім звичайної ринки, знають косу ринку, вона ж гусятниця або поросятниця, бо в ній зажарюють порося чи птицю — гуску, качку, курку (Полт.-київський діалект… 1954, 124).

Значення в інших словниках

1. гусятниця — гуся́тниця іменник жіночого роду посудина  Орфографічний словник української мови
2. гусятниця — -і, ж. 1》 Жінка, що розводить і доглядає гусей. 2》 Довгаста посудина з покришкою для засмажування гусей, качок та іншої великої птиці, а також поросят.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гусятниця — Гусятниця, -ці ж. Родъ большой глиняной кастрюли. Вас. 181.  Словник української мови Грінченка