гусятниця —
гуся́тниця іменник жіночого роду посудина
Орфографічний словник української мови
гусятниця —
-і, ж. 1》 Жінка, що розводить і доглядає гусей. 2》 Довгаста посудина з покришкою для засмажування гусей, качок та іншої великої птиці, а також поросят.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гусятниця —
ГУСЯ́ТНИЦЯ, і, ж. 1. Жінка, що розводить і доглядає гусей. Роменських гусей успішно розводять і в колгоспі імені Шевченка.., де гусятницею працює Катерина (Колг. Укр., 6, 1958, 29).
Словник української мови в 11 томах