гусятниця

гуся́тниця

-і, ж.

1》 Жінка, що розводить і доглядає гусей.

2》 Довгаста посудина з покришкою для засмажування гусей, качок та іншої великої птиці, а також поросят.

Значення в інших словниках

1. гусятниця — гуся́тниця іменник жіночого роду посудина  Орфографічний словник української мови
2. гусятниця — ГУСЯ́ТНИЦЯ, і, ж. 1. Жінка, що розводить і доглядає гусей. Роменських гусей успішно розводять і в колгоспі імені Шевченка.., де гусятницею працює Катерина (Колг. Укр., 6, 1958, 29).  Словник української мови в 11 томах
3. гусятниця — Гусятниця, -ці ж. Родъ большой глиняной кастрюли. Вас. 181.  Словник української мови Грінченка