гущина
ГУЩИНА́, и́, ж.
1. Те саме, що гуща́вина 1.
На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку (Коцюб., І, 1955, 148);
В гущині заростей, де повітря стояло непорушне, було жарко (Сенч., На Бат. горі, 1960, 21).
2. рідко. Те саме, що густота́.
Гущина посадки.
Словник української мови (СУМ-11)