гяур
ГЯУ́Р, а, ч., заст., зневажл. У магометан — назва іновірця.
Пригадались [правовірним].. усі ті багаті жнива, що збирає з гяурів, не сіючи й не орючи, татарин (Коцюб., І, 1955, 294).
Словник української мови (СУМ-11)ГЯУ́Р, а, ч., заст., зневажл. У магометан — назва іновірця.
Пригадались [правовірним].. усі ті багаті жнива, що збирає з гяурів, не сіючи й не орючи, татарин (Коцюб., І, 1955, 294).
Словник української мови (СУМ-11)