Значення в інших словниках
-
гінді —
гі́нді іменник жіночого роду мова
Орфографічний словник української мови
-
гінді —
невідм., ж. див. хінді.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гінді —
ГІ́НДІ, невідм., ж. Одна з індійських мов індоєвропейської сім'ї. Праворуч од вхідних дверей на стіні в кожному приміщенні висів аркуш паперу, вправлений у скляну раму. Це був розпис внутрішнього розпорядку, писаний двома мовами – гінді та англійською (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
гінді —
1. мова з індоєвроп. сім'ї мов (індоарійська група індоіранських мов), державна мова в Індії (поряд з англ.); літературна мова з 1-ої полов. XIX ст.; 2. група говірок та діалектів: брадж, кгарі болі, паґарі, раджастані, бґоджпурі та майткілі; авадгі.
Універсальний словник-енциклопедія