давнути
ДАВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до дави́ти 1.
Зареготався я, та й годі; А й мене давнули Таки добре (Шевч., І, 1951, 248).
Словник української мови (СУМ-11)ДАВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до дави́ти 1.
Зареготався я, та й годі; А й мене давнули Таки добре (Шевч., І, 1951, 248).
Словник української мови (СУМ-11)