Словник української мови в 11 томах

давньовічний

ДАВНЬОВІ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Який існує здавна.

Груні видно — тріщать давньовічні звичаї, молоді сили прагнуть вирватися на широкий світ (Горд., II, 1959, 202).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. давньовічний — давньові́чний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови