даремнісінько
ДАРЕМНІ́СІНЬКО, присл., розм. Зовсім даремно, марно.
Думаю, що світ іде не до гіршого, а до кращого, тільки — коли б він скоріше йшов, а то скільки сили й людей даремнісінько гине (Л. Укр., V, 1956, 164);
// у знач. присудк. сл. Зовсім байдуже.
[Любов:] Вчора помічав.., а сьогодні цілий ранок тобі було даремнісінько! (Л. Укр., II, 1951, 54).
Словник української мови (СУМ-11)