даровизна

ДАРОВИ́ЗНА, и, ж., розм. Подарована річ; дарунок.

Отець Вікентій .. не вміє за треби і таїнства правити постійну ціну.. та й за даровизну не згадує (Стельмах, Хліб.., 1959, 274).

На дарови́зну — в подарунок.

Хто дарував [молодим] курку, обтикану калиною, .. хто бичка, хто телицю, хто обіцяв на даровизну мішок пашні (Н.-Лев., III, 1956, 77).

Значення в інших словниках

1. даровизна — дарови́зна іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. даровизна — -и, ж., розм. Подарована річ; дарунок. На даровизну — в подарунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. даровизна — див. дар  Словник синонімів Вусика
4. даровизна — ПОДАРУ́НОК (подарована річ, гроші тощо), ДАРУ́НОК, ДАРОВИ́ЗНА розм., ДАРІВЩИНА розм., ПРИНО́СИНИ розм., ПРИНО́С розм., ДАР уроч., ПІДНО́ШЕННЯ заст., ПІДНО́С заст., РАЛЕ́ЦЬ заст., ПРЕЗЕ́НТ заст., розм., БАКШИ́Ш заст., розм., ПАЙДА діал.  Словник синонімів української мови
5. даровизна — Даровизна, -ни ж. Подаренныя вещи. Оце свита — даровизна. Черкас. у.  Словник української мови Грінченка