дарований
ДАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дарува́ти 1.
Корою пофарбована Торбина та була, Бабусею дарована, Щоб книги берегла (Шпак, Вибр., 1952, 144);
// У знач. прикм.
Дарованому коневі в зуби не дивляться (Укр.. присл.., 1955, 282).
Словник української мови (СУМ-11)