двигунчик

ДВИГУ́НЧИК, а, ч. Зменш. до двигу́н 1.

Молодий Платика клопотався коло двигунчика (Мур., Бук. повість, 1959, 251).

Значення в інших словниках

1. двигунчик — двигу́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. двигунчик — -а, ч. Зменш. до двигун 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови