двозмінний

ДВОЗМІ́ННИЙ, а, е. Який здійснюється у дві зміни.

Ми запровадили двозмінну роботу доярок (Колг. Укр., 4, 1957, 4);

// Який виконується протягом двох змін.

Він зобов’язався за одну зміну виконувати двозмінне виробниче завдання (Рад. Укр., 26.III 1950, 1).

Значення в інших словниках

1. двозмінний — двозмі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двозмінний — -а, -е. Який здійснюється у дві зміни.  Великий тлумачний словник сучасної мови