двокольоровий

ДВОКОЛЬОРО́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що двоко́лірний.

— Розкажіть, як ви потрапили до нас? — присовує [воєнком] до себе невеликий листок паперу і нахиляє над ним свій двокольоровий чуб (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 161).

Значення в інших словниках

1. двокольоровий — двокольоро́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. двокольоровий — -а, -е, рідко. Те саме, що двоколірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. двокольоровий — Двокольоро́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)