двоколка
ДВОКО́ЛКА, и, ж. Візок на двох колесах; біда ( див. біда́²).
Серед повозок багато санітарних двоколок і просто селянських возів з пораненими (Головко, Літа.., 1956, 3);
Біженці котили на двоколках убогий свій скарб (Довж., Зач. Десна, 1957, 332).
Словник української мови (СУМ-11)