двоколка

двоко́лка

-и, ж.

Візок на двох колесах; біда (див. біда II).

Значення в інших словниках

1. двоколка — двоко́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. двоколка — Бідарка, біда, каруца, дів. кабріолет, кеб, таратайка  Словник чужослів Павло Штепа
3. двоколка — 2-колісний однокінний відкритий екіпаж з високими колесами; використовувався у XIX і XX ст.  Універсальний словник-енциклопедія
4. двоколка — ДВОКО́ЛКА (візок на двох колесах), БІДА́, БІДА́РКА, БІ́ДКА розм. Уже дві години Милантій, заховавши бідарку у вибалку, чекав Настуню. Час від часу вилазив на двоколку і, приклавши руку до лоба, вдивлявся на дорогу (М.  Словник синонімів української мови
5. двоколка — ДВОКО́ЛКА, и, ж. Візок на двох колесах; біда ( див. біда́²). Серед повозок багато санітарних двоколок і просто селянських возів з пораненими (Головко, Літа.., 1956, 3); Біженці котили на двоколках убогий свій скарб (Довж., Зач. Десна, 1957, 332).  Словник української мови в 11 томах