двоколка —
ДВОКО́ЛКА (візок на двох колесах), БІДА́, БІДА́РКА, БІ́ДКА розм. Уже дві години Милантій, заховавши бідарку у вибалку, чекав Настуню. Час від часу вилазив на двоколку і, приклавши руку до лоба, вдивлявся на дорогу (М.
Словник синонімів української мови
двоколка —
ДВОКО́ЛКА, и, ж. Візок на двох колесах; біда ( див. біда́²). Серед повозок багато санітарних двоколок і просто селянських возів з пораненими (Головко, Літа.., 1956, 3); Біженці котили на двоколках убогий свій скарб (Довж., Зач. Десна, 1957, 332).
Словник української мови в 11 томах