двомісний

ДВОМІ́СНИЙ, а, е. Зробл. на два місця.

Ось їдальня з двомісним троном феодала та його дружини, з дошками на високих козлах замість столів (Моє життя в мист., 1955, 184);

Вперше на київському треку будуть проведені змагання на тандемах — двомісних велосипедах (Веч. Київ, З.Х 1957, 1).

Значення в інших словниках

1. двомісний — двомі́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двомісний — -а, -е. Зробл. на два місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови