двомісний

двомі́сний

-а, -е.

Зробл. на два місця.

Значення в інших словниках

1. двомісний — двомі́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двомісний — ДВОМІ́СНИЙ, а, е. Зробл. на два місця. Ось їдальня з двомісним троном феодала та його дружини, з дошками на високих козлах замість столів (Моє життя в мист., 1955, 184); Вперше на київському треку будуть проведені змагання на тандемах — двомісних велосипедах (Веч. Київ, З.Х 1957, 1).  Словник української мови в 11 томах