дворядний

ДВОРЯ́ДНИЙ, а, е. У два ряди.

Дерева в паркових дворядних алеях треба садити рівними рядами (Озелен. колг. села, 1955, 63).

∆ Дворя́дна гармо́нія — гармонія, що має два ряди клавішів.

Хтось, свиснувши, розтягнув на коліні дворядну гармонію (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 18).

Значення в інших словниках

1. дворядний — дворя́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дворядний — -а, -е. У два ряди. Дворядна гармонія — гармонія, що має два ряди клавішів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дворядний — Дворя́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)