Словник української мови в 11 томах

дворяк

ДВОРЯ́К див. двора́к.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дворяк — дворя́к іменник чоловічого роду, істота селянин, що працює у панському дворі іст., розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дворяк — див. дворак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дворяк — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст.  Словник синонімів української мови
  4. дворяк — Дворяк, -ка м. = дворак. ум. дворяченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат. Чуб. V. 366.  Словник української мови Грінченка