дворянин
ДВОРЯНИ́Н, а, ч. Особа, що належить до дворянства.
Під князями стояли дворяни (властителі більших маєтків земських), далі.. дрібна шляхта, врешті мужики (Фр., XVI, 1955, 414);
Дворянин з походження, піднісся Пушкін могутнім помахом крил над своїм класом і над своїм віком (Рильський, III, 1956, 9).
Словник української мови (СУМ-11)