дворянин
Дворянин, -на
м.
1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Гол. І. 122. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. Мет. 114.
2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин. Ном.
Словник української мови ГрінченкаДворянин, -на
м.
1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Гол. І. 122. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. Мет. 114.
2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин. Ном.
Словник української мови Грінченка