Словник української мови в 11 томах

двійня

ДВІЙНЯ́ див. двійня́та.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. двійня — двійня́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. двійня — див. двійнята.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двійня — ДВІ́ЙНЯ, і, ж. Те саме, що двійня́та 1. Сеї ночі .. Марія родила двійню! (М. Коцюбинський); – Не дітей я хочу, а сина. Тільки одного, щоб було кому передати маєтки, не ділити їх. – А коли б я народила вам двійню?...  Словник української мови у 20 томах
  4. двійня — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  5. двійня — Двійня́, -ні́, -не́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. двійня — Тип селянського житлового будинку в Росії та інших країнах, докл. див. ізба.  Архітектура і монументальне мистецтво