Значення в інших словниках
-
двійня —
двійня́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
двійня —
ДВІ́ЙНЯ, і, ж. Те саме, що двійня́та 1. Сеї ночі .. Марія родила двійню! (М. Коцюбинський); – Не дітей я хочу, а сина. Тільки одного, щоб було кому передати маєтки, не ділити їх. – А коли б я народила вам двійню?...
Словник української мови у 20 томах
-
двійня —
див. дитина
Словник синонімів Вусика
-
двійня —
Двійня́, -ні́, -не́ю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
двійня —
ДВІЙНЯ́ див. двійня́та.
Словник української мови в 11 томах
-
двійня —
Тип селянського житлового будинку в Росії та інших країнах, докл. див. ізба.
Архітектура і монументальне мистецтво