дегенерат
ДЕГЕНЕРА́Т, а, ч.
1. Людина з ознаками дегенерації; виродженець.
2. перен., зневажл. Людина аморальної, негідної поведінки; виродок.
— Дивно, що фашизм виносить на поверхню саме таких дегенератів, — міркував художник. — Дегенерат Гітлер, морфініст Герінг.. Мабуть, сама гнила атмосфера фашизму розплоджує такі мікроби (Гончар, III, 1959, 228).
Словник української мови (СУМ-11)