деканат
ДЕКАНА́Т, у, ч. Учбово-адміністративне управління факультету на чолі з деканом.
— Сестра дружини твого героя у нас секретарка деканату (Собко, Нам спокій.., 1960,232);
// Приміщення, в якому працює управління факультету.
Особливо й не сперечався [Абдулла], коли в деканаті повідомили про призначення його на Ташкентський сільмашбуд (Ле, Міжгір’я, 1953, 450);
Вже зараз завтрашніх лікарів можна побачити у деканатах. Вони приносять сюди заяви [про виїзд на роботу] (Веч. Київ, 28.ІІІ 1958, 3).
Словник української мови (СУМ-11)