денервувати

ДЕНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., зах. Нервувати.

Грошей не було, студінь і брак хати так мене денервували, що я не міг писати (Стеф., III, 1954, 246);

— Я згадав її [матері] старість і не хотів її денервувати (Коб., III, 1956, 288).

Значення в інших словниках

1. денервувати — денервува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. денервувати — -ую, -уєш, недок., перех., зах. Нервувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. денервувати — денервува́ти 1. нервувати, дратувати (ср, ст) 2. нервуватися, хвилюватися, переживати (ср, ст)||денервуватися  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. денервувати — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін.  Словник синонімів української мови