денцівка

ДЕНЦІ́ВКА, и, ж., зах. Музичний інструмент типу сопілки.

Він сідав десь на узбіччю гори, виймав денцівку.. і вигравав немудрі пісні, яких навчився од старших (Коцюб., II, 1955, 308);

[Юрасик:] А я, Чугайстере, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку. Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча (Воронько, Казка.., 1957, 77).

Значення в інших словниках

1. денцівка — денці́вка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. денцівка — -и, ж., зах. Музичний інструмент типу сопілки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. денцівка — Український народний інструмент, подібний до сопілки. Має призматичну форму, косий зріз губника та кілька ігрових отворів. Поширена в Західних регіонах України.  Словник-довідник музичних термінів
4. денцівка — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. денцівка — Денцівка, -ки ж. = сопілка. Вх. Зн. 14.  Словник української мови Грінченка