1. Словник української мови в 11 томах

денцівка

ДЕНЦІ́ВКА, и, ж., зах. Музичний інструмент типу сопілки.

Він сідав десь на узбіччю гори, виймав денцівку.. і вигравав немудрі пісні, яких навчився од старших (Коцюб., II, 1955, 308);

[Юрасик:] А я, Чугайстере, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку. Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча (Воронько, Казка.., 1957, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денцівка — денці́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. денцівка — -и, ж., зах. Музичний інструмент типу сопілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. денцівка — Український народний інструмент, подібний до сопілки. Має призматичну форму, косий зріз губника та кілька ігрових отворів. Поширена в Західних регіонах України. Словник-довідник музичних термінів
  4. денцівка — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. денцівка — Денцівка, -ки ж. = сопілка. Вх. Зн. 14. Словник української мови Грінченка