депо
ДЕПО́, невідм., с.
1. Транспортне виробниче підприємство, яке забезпечує експлуатацію, періодичний ремонт, утримування та обслуговування рухомого складу (локомотивів, вагонів і т. ін.).
Недалеко від клубу депо, там ремонтують паровози (Коп., Сон. ранок, 1951, 112);
В депо завертав трамвай (Мур., Ідуть.., 1951, 17).
∆ Поже́жне депо́ — приміщення для пожежних машин.
2. заст. Склад для зберігання чого-небудь.
Колеса, бендюги і кари І самії церковні мари В депо пушкарськеє тягли (Котл., І, 1952, 189);
Мендель Гарткопф — підприємець — і законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (Фр., VII, 1952, 383).
Словник української мови (СУМ-11)