Словник української мови в 11 томах

деповець

ДЕПО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Робітник або службовець депо.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. деповець — депо́вець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. деповець — -вця, ч., розм. Робітник або службовець депо.  Великий тлумачний словник сучасної мови