Словник української мови в 11 томах

дерев’янити

ДЕРЕВ’ЯНИ́ТИ, и́ть, недок., перех. Робити твердим, нечутливим, як дерево.

Мертвіла приморожена щока, терпли, крижаніючи, руки. Безсоння шаленої ночі дерев’янило мозок (Ле, Право.., 1957, 189).

Словник української мови (СУМ-11)