дерев’янка
ДЕРЕВ’Я́НКА, и, ж., розм. Вигот. з дерева предмет.
Василь водив ложкою-дерев’янкою по дну [бляшанки], черпаючи по картоплинці (Чендей, Вітер.., 1958, 188);
// Штучна дерев’яна нога; протез.
Мов молодик, він схопився з ліжка і застукав.. о підлогу своєю дерев’янкою (Фр., І, 1955, 290);
І ось зараз батько сидить у хаті, тільки замість ноги в нього — дерев’янка, і ходити без милиць він зовсім не може (Шиян, Гроза.., 1956, 162).
Словник української мови (СУМ-11)