дереш

ДЕ́РЕШ, а, ч., діал. Чалий кінь або віл.

Коли дорогою зустрічає [Дмитро] кого з людей, старанно і довго, з удаваною скорботою, розпитує про свого дереша з зірочкою на лобі (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 616).

Значення в інших словниках

1. дереш — де́реш іменник чоловічого роду, істота чалий кінь або віл діал.  Орфографічний словник української мови
2. дереш — -а, ч., діал. Чалий кінь або віл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дереш — див. кінь  Словник синонімів Вусика
4. дереш — Дереш, -ша м. Чалая лошадь, чалый волъ.  Словник української мови Грінченка