Словник української мови в 11 томах

держиморда

ДЕРЖИМО́РДА, и, ж., зневажл. Властолюбна, жорстока до підлеглих особа.

Розбурханий заробітчанський натовп, відхлинувши до складів лісоматеріалу, раптом уперся, не подаючись далі, обороняючись від знавіснілих держиморд (Гончар, Таврія.., 1957, 67);

— Самий початок дев’яностих років минулого століття — доба найчорнішої реакції за царя держиморди-городовика Олександра третього (Крот., Сини.., 1948, 111).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. держиморда — держимо́рда іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. Держиморда — Прізвище дійової особи комедії М. В. Гоголя "Ревізор" (1836). Держиморда – жорстокий, обмежений, грубий поліцейський служака. Прізвище це увійшло в літературну мову в значенні: брутальний і свавільний адміністратор, людина з грубими нахилами.  Словник крилатих висловів
  3. держиморда — -и, ж., зневажл. Властолюбна, жорстока до підлеглих особа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. держиморда — див. жорстокий; начальник  Словник синонімів Вусика