держиморда
ДЕРЖИМО́РДА, и, ж., зневажл. Властолюбна, жорстока до підлеглих особа.
Розбурханий заробітчанський натовп, відхлинувши до складів лісоматеріалу, раптом уперся, не подаючись далі, обороняючись від знавіснілих держиморд (Гончар, Таврія.., 1957, 67);
— Самий початок дев’яностих років минулого століття — доба найчорнішої реакції за царя держиморди-городовика Олександра третього (Крот., Сини.., 1948, 111).
Словник української мови (СУМ-11)