деркання

ДЕ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. де́ркати і звуки, утворювані цією дією.

Знадвору долітало іржання коней, яких конюхи гнали на пашу, то жалібний голос сопілки, то деркання деркачів у траві (Фр., І, 1955, 66).

Значення в інших словниках

1. деркання — де́ркання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. деркання — -я, с. Дія за знач. деркати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови