деркати

ДЕ́РКАТИ, ає, недок. Видавати різкі звуки, схожі на деренчання.

Десь там чути на оборі Дитинячий плач, А в траві, в зеленім морі Деркає деркач (Фр., XIII, 1954, 181);

— Або деркачі. Тож було як почнуть тобі деркати вночі, спати не можна (Довж., Зач. Десна, 1957, 493).

Значення в інших словниках

1. деркати — де́ркати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. деркати — -ає, недок. Видавати різкі звуки, схожі на деренчання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. деркати — ДЕ́РКАТИ (видавати різкі звуки, схожі на деренчання — про деяких птахів, комах), ДЕРЧА́ТИ (ДИРЧА́ТИ), ДЕРКОТА́ТИ (ДЕРКОТІ́ТИ) підсил., ДЕРЕНЧА́ТИ розм., ДРА́ТИ діал. Десь обік в трощах деркає деркач (І. Франко); В очеретах дерчали деркачі (П.  Словник синонімів української мови